21 вересня 2020
Нове розслідування Amnesty International підкреслює, чому правила Європейського Союзу щодо експорту технологій стеження потребують змін.
Європейські технологічні компанії можуть сприяти порушенням прав людини, продаючи цифрові технології стеження китайським органам державної безпеки, – про це свідчить нове розслідування Amnesty International. Ці висновки публікуються напередодні найважливішої зустрічі в Брюсселі 22 вересня, на якій Європейський парламент і держави-членкині ЄС прийматимуть рішення про посилення правил нагляду за експортом.
Amnesty International встановила, що три компанії, розташовані у Франції, Швеції та Нідерландах, продавали цифрові системи спостереження – як-от технології розпізнавання облич та мережеві камери – ключовим гравцям китайської системи масового спостереження. У деяких випадках експорт здійснювався безпосередньо для використання продуктів у програмах масового невибіркового стеження. Це означає вірогідність використанння технологій проти уйгурсього населення та інших переважно мусульманських етнічних груп по всій країні.
Більшість урядів ЄС, включно з Францією та Швецією, протистоять змінам до правил експорту, які передбачали би посилення гарантій прав людини під час використання технологій біометричного стеження (у цій галузі домінують європейські компанії). Німеччина, яка головує в ЄС з 1 липня, а також Нідерланди вже заявляли про необхідність посилення гарантій прав людини, але досі не змогли успішно вирішити цю проблему на рівні ЄС.
«Європейський ринок біометричного спостереження вийшов із-під контролю. Наші викриття торгівлі з китайськими спецслужбами й науково-дослідними інститутами, які їх підтримують, є лише верхівкою айсберга багатомільярдної індустрії, яка процвітає, продаючи свої товари порушникам прав людини при браку гарантій щодо захисту від зловживань», – зазначила Мерел Конінг, старша співробітниця з політик Amnesty International у напрямку технологій та прав людини.
По всьому Китаю розгорнуті масові проєкти стеження, такі як “Skynet” і “Sharp Eyes”, з метою тримати людей під постійним наглядом. Органи державної безпеки Китаю відіграють ключову роль у розвитку цієї безпрецедентної системи стеження. Біометричне спостереження широко поширене в Синьцзян-Уйгурському автономному районі Північно-Західного Китаю, де, за оцінками, близько мільйона уйгурів/-ок і представників/-ць інших етнічних груп були довільно взяті в полон у так званих «таборах перевиховання».
«Як можна вірити, що уряди ЄС справді засуджують систематичні репресії в Сіньцзяні, якщо вони продовжують дозволяти компаніям продавати ті самі технології, що могли б сприяти цим репресіям? Чинна система експортного регулювання ЄС недієва й потребує термінових змін», – наголосила Мерел Конінг.
Біометричні засоби спостереження, включно з програмним забезпечення для розпізнавання облич, – одні з найбільш інвазивних цифрових технологій, які дозволяють урядам ідентифікувати та відстежувати людей у громадських місцях або виділяти їх на основі фізіологічних чи поведінкових характеристик. Ці технології прямо загрожують правам на захист від дискимінації, недоторканність приватного життя, свободу зібрань, слова й релігії.
Розслідування Amnesty виявило продажі трьох різних типів цифрових технологій спостереження китайським органам державної безпеки; організаціям, які сприяють дотриманню законів, що порушують права людини, а також організаціям у Сіньцзяні.
2015 року компанія Morpho, яка наразі є частиною французької багатонаціональної компанії Idemia, отримала контракт на поставку обладнання для розпізнавання осіб безпосередньо Шанхайському Бюро громадської безпеки. Компанія спеціалізується на системах безпеки та ідентифікації осіб, включно з системами розпізнавання облич та іншими продуктами біометричної ідентифікації. Amnesty International закликає заборонити використання, розробку, виробництво, продаж і експорт технології розпізнавання облич для цілей ідентифікації як державними установами, так і суб’єктами приватного сектора.
Дослідження Amnesty показало, що шведська компанія Axis Communications навіть хвалиться на своєму веб-сайті причетністю до розширення програми стеження в Китаї. Axis розробляє та продає мережеві камери, які спеціалізуються на охоронному стеженні й дистанційному моніторингу. Компанія постачала свої технології китайському апарату громадської безпеки й неодноразово вказувалася як «рекомендований бренд» у тендерних документах китайського державного нагляду протягом 2012-2019 років.
На веб-сайті компанії йдеться, що вона розширила мережу камер відеоспостереження з 8000 до 30 000 в Гуйліні (місто на півдні Китаю з населенням близько п’яти мільйонів людей) у рамках модернізації міської програми стеження Skynet. Камери в мережі мають кут огляду 360 градусів і працюють на відстані від 300 до 400 метрів, що дозволяє відстежувати цілі з усіх боків.
«Китайські органи громадської безпеки використовують продукти європейських компаній для нарощування свого їх технологій стеження, що використовуються зі зловживаннями. Ці компанії отримують прибуток від продажу технологій цифрового спостереження, які пов’язані з жахливими порушеннями прав людини. Компанії повинні були прекрасно розуміти, що торгівля з китайською владою пов’язана зі значним ризиком, але, швидше за все, не робили ніяких кроків для запобігання використання і вивчення їхньої продукції порушниками прав людини. Таким чином вони абсолютно не впоралися зі своїми обов’язками у сфері прав людини. Ось чому Законодавчі збори ЄС повинні вжити заходів, щоб зупинити подібну незаконну торгівлю», – прокоментувала Мерел Конінг.
Голландська компанія Noldus Information Technology продала системи розпізнавання емоцій установам громадської безпеки та правоохоронним органам Китаю. Програмне забезпечення компанії “FaceReader” використовується для автоматизованого аналізу виразів обличчя, які передають гнів, щастя, сум, здивування і огиду. Було встановлено, що FaceReader використовується китайськими університетами, що мають зв’язки з апаратом громадської безпеки й поліцією, а також Міністерством громадської безпеки. Правова система Китаю багато в чому не відповідає міжнародним стандартам і часто використовується владою для обмеження прав людини.
Amnesty International також виявила, що Noldus продала свою цифрову технологію спостереження принаймні двом університетам у Сіньцзяні протягом 2012–2018 років. Це включало постачання програмного забезпечення “The Observer XT” до університету Шихецзі 2012 року. Університет перебуває у віданні Синьцзянського виробничо-будівельного корпусу (XPCC). XPCC виконує особливу роль «у забезпеченні єднання країни й соціальної стабільності Сіньцзяну, а також у боротьбі з насильницькими терористичними злочинами».
2012 року вже було відомо, що китайський уряд регулярно ототожнює уйгурську культурну та релігійну практику з тероризмом. Протягом наступних років технічний прогрес придушення меншин у Сіньцзяні став очевидним, а китайська влада мала особливий інтерес до систем емоційного та поведінкового аналізу.
Експорт компаній ЄС, який ми досліджували, – це значний ризик для прав людини. Жодна з компаній не дала Amnesty International чіткої відповіді на запитання, чи проводилась і яка саме перевірка до завершення цих продажів. Це одна з причин, чому ЄС повинен вжити заходів саме зараз.
Доповідь Amnesty ілюструє основні недоліки чинної системи експортного регулювання ЄС, регулювання подвійного призначення. Amnesty закликає законодавчі органи ЄС включити всі технології цифрового спостереження до своєї експортної структури, посилити гарантії прав людини при прийнятті експортних рішень і гарантувати, щоб усі компанії проводили оцінку впливу на права людини.
«У відповідь на запит Amnesty International Axis Communications заявила, що їм не потрібна ліцензія на експорт камер для використання в китайських програмах масового спостереження. Саме в цьому й полягає проблема чинної системи регулювання експорту ЄС. Уряди ЄС повинні усвідомити свою відповідальність і приборкати цю неконтрольовану галузь», – сказала Мерел Конінг.
«Поки цього не зробить ЄС, до них є дуже серйозні питання щодо потенційної роль в порушеннях прав людини, скоєних китайським урядом».