4 травня 2020
Amnesty International закликає до негайного і беззастережного звільнення всіх в’язнів совісті, за яких організація бореться по всьому світу і які наразі в зоні підвищеного ризику через пандемію COVID-19.
«У той час, як небезепечний вірус поширюється по всьому світу, є ймовірність, що в’язниці стануть небезпечними осередками COVID-19. Зараз як ніколи важливо, щоб держави вжили термінових заходів для захисту всіх тих, хто перебувають за ґратами, у тому числі шляхом звільнення всіх осіб, які утримуються просто за мирну реалізацію своїх прав», – заявив Сауро Скарпеллі, заступник директора з кампаній Amnesty International.
«В’язні совісті не вчинили ніякого злочину, і все ж їх продовжують довільно утримувати в умовах, які зараз стають усе більш небезпечними. Переповненість і відсутність санітарних умов у багатьох в’язницях по всьому світу не дозволяють ув’язненим вживати превентивні заходи проти цієї хвороби, такі як фізичне дистанціювання й регулярне миття рук. Їх необґрунтоване затримання піддає їх підвищеному ризику».
Amnesty International активно бореться за звільнення близько 150 осіб, яких організація визнала в’язнями совісті, – людей, затриманих у різних частинах світу виключно за мирну реалізацію своїх прав людини. У той час як Amnesty International займається 150-ма справами, по всьому світу, імовірно, є ще тисячі подібних.
Серед знакових справ, якими займається Amnesty International:
Справа Еміра-Усейна Куку – кримський татарин, який після окупації Російською Федерацією Кримського півострова почав документувати порушення прав людини, у тому числі насильницькі зникнення, та допомагати тим, хто стикалися із переслідуваннями.
Він перебуває у в’язниці з лютого 2016 року, за тисячі кілометрів від дружини й дітей. 12 листопада російський військовий суд визнав його та ще п’ятьох співобвинувачених (Мусліма Алієва, Вадима Сірука, Енвера Бекірова, Арсена Джеппарова і Рефата Алімова) винними за сфабрикованими звинуваченнями в тероризмі. Після тривалого й несправедливого судового розгляду їх засудили до тюремного ув’язнення терміном від семи до 19 років. Усіх шістьох Amnesty International вважає в’язнями совісті.
Справа Рубена Гонсалеса, венесуельського профспілкового діяча, якого довільно заарештували 29 листопада 2018 року після того, як він мирно протестував і виступав за трудові права працівників Державної гірничодобувної компанії. Його звинуватили в нападі на військового офіцера й засудили до п’яти років і дев’яти місяців позбавлення волі.
Рубена судили, визнали винним і винесли вирок у військового суді, відмовивши йому у праві на справедливий судовий розгляд. Проти нього не було жодних надійних доказів, а його затримання й суд були явно політично вмотивовані. Його стан здоров’я вже погіршився у зв’язку з нирковою недостатностю й гіпертонією, що робить його більш вразливим до COVID-19.
Справа іранської адвокатки з прав людини Насрін Сотудех. Її заарештували 13 червня 2018 року й засудили до 38 років і шести місяців тюремного ув’язнення, а також 148 ударів батогом після двох украй несправедливих судових розглядів. Звинувачення проти неї пов’язані з її неприйняттям примусового прикривання обличчя, включно з «підбурюванням до корупції і проституції» і «відкритим вчинення гріховного вчинку… через появу на публіці без хіджабу»; а також її активізм проти смертної кари.
Деякі з законних дій, які влада називає «доказами» проти неї, полягають у: знятті хіджабу під час відвідування в’язниць; інтерв’ю засобам масової інформації про насильницькі арешти й затримання жінок, які протестують проти примусового носіння хіджабу; участі у правозахисних групах, зокрема, у кампанії щодо поступового скасування смертної кари.
«Невиправдане тримання під вартою будь-кого в розпал глобальної пандемії є жорстоким і вкрай безвідповідальним», – наголосив Сауро Скарпеллі. «Права людини повинні бути пріоритетом Під час вживання заходів щодо COVID-19 права людини мають бути пріоритетом для всіх, а також лишатися в центрі наших зусиль із побудови справедливого світу після пандемії, у якому всі люди зможуть вільно й мирно висловлювати свою думку».
Додаткова інформація
Amnesty International проводить кампанії на підтримку близько 150 в’язнів совісті. Точна цифра змінюється час від часу через звільнення, смерть або той факт, що деякі окремі справи стосуються більше однієї людини, як-от у випадку з Еміром-Усейном Куку.
Окрім звільнення в’язнів совісті, Amnesty International закликає уряди вжити заходів щодо стримування поширення коронавірусної інфекції в тому числі шляхом розвантаження в’язниць. Владі слід розглянути справи осіб, які перебувають у попередньому ув’язненні, а також дітей, і розглянути питання про дострокове, тимчасове або умовне звільнення осіб, що піддаються особливому ризику, таких як літні люди та особи з супутніми захворюваннями.
Організація також закликає уряди забезпечити належне медичне обслуговування для людей, що залишаються у в’язницях, яке задовольняло б індивідуальні потреби кожної людини й гарантувало б максимально можливий захист від поширення COVID-19.
Із моменту свого заснування 1961 року організація Amnesty International проводила кампанії на підтримку тисяч в’язнів совісті –людей, які були довільно затримані через ретельне сповідування власних переконань або через їхню ідентичність.