31 січня 2020
Російська влада повинна зупинити свої плани щодо розширення використання систем розпізнавання осіб, що й так часто застосовуються. Такі системи стануть реальною загрозою для приватного життя і прав людини громадян та громадянок, – про це заявила сьогодні Amnesty International, поки суд у Москві розглядає скаргу на використання таких технологій для придушення мирних протестів.
31 Січня Тверський районний суд Москви приступить до розгляду скарги, яку подали правозахисниця Олена Попова і політик Володимир Мілов. Вони стверджують, що збір даних про учасників/-ць законних публічних масових заходів призводить до порушення їхнього права на свободу мирних зібрань. Через суд вони домагаються заборони використання технології розпізнавання осіб на мітингах і видалення всіх збережених персональних даних, які було зібрано раніше.
«Технологія розпізнавання обличчя за своєю природою є глибоко інтрузивною, оскільки вона дозволяє широко й масово відстежувати, збирати, зберігати та аналізувати конфіденційні персональні дані без індивідуалізованих обґрунтованих підозр. У руках і без того дуже жорстокої російської влади, а також при повній відсутності прозорості та підзвітності для таких систем, це інструмент, який, імовірно, виведе репресії проти мирного протесту на абсолютно новий рівень. Показово, що російський уряд не надав жодних пояснень щодо того, як він буде забезпечувати право на недоторканність приватного життя та інші права людини; уряд також не врахував необхідності громадського контролю за такими потужними технологіями», – зазначила Наталія Звягіна, директорка Amnesty International у Росії.
«Реакція влади на мирні протести минулого літа продемонструвала явне бажання використовувати профілювання і стеження проти тих, хто критикує уряд. Упровадження систем розпізнавання осіб під час публічних зборів – що, за всіма наявними даними, є їх основною метою – гарантовано матиме негативний вплив на протестувальників/-ць»
Додаткова інформація
У листопаді 2019 року Свалявський районний суд Москви відмовив у розгляді позову Олени Попової про те, що створення в Москві системи відеоспостереження підриває її право на недоторканність приватного життя. Система розпізнавання осіб, що охоплює всю мережу Московського метрополітену, повинна повністю запрацювати до 1 вересня 2020 року.
Враховуючи значний ризик для прав людини, який створює ця технологія, включно з правом на недоторканність приватного життя, рівність і недискримінацію, свободу вираження думок, асоціації та мирних зібрань, Amnesty International вважає, що технології розпізнавання осіб не можуть використовуватися правоохоронними органами до тих пір, поки державні та приватні суб’єкти не продемонструють, що вони можуть використовувати ці системи у відповідності до міжнародного права прав людини.