26 серпня 2020
Рада ООН з прав людини повинна терміново скликати спеціальне засідання для вирішення кризи в галузі прав людини в Білорусі, де органи влади розпочали повномасштабні репресії після суперечливих президентських виборів, про що сьогодні у відкритому листі заявили Amnesty International та 15 інших міжнародних та білоруських громадських організацій.
У листі Раду ООН з прав людини також закликають провести незалежне розслідування порушень прав людини, що зафіксовані в Білорусі.
«Виборча кампанія 2020 року відзначилась безпрецедентним рівнем протестної активності суспільства та не менш високим рівнем жорстокості з боку влади. Поліція застосувала надмірну силу, включно з шумовими гранатами, гумовими кулями та водометами проти мирних демонстрантів, піддавши їх насильству у вигляді побиття та катування під час затримання, без зв’язку із зовнішнім світом. Так само вбито кілька демонстрантів. Влада показала, що вона не будуе вагатися щодо застосування насильства над власними громадянами, і що вона має намір перешкоджати розслідуванню на національному рівні цих порушень, скоєних правоохоронними органами”, — зазначила Марі Стразерс, директорка Amnesty International у Східній Європі та Центральній Азії.
«Ми стурбовані тим, що якщо дії влади не будуть засуджені, на вулицях Білорусі проллється ще більше крові. Рада ООН з прав людини повинна віддати наказ на проведення міжнародного розслідування порушень прав людини та злочинів, передбачених міжнародним законодавством, вчинених до, під час і після президентських виборів з метою швидкого стримування подальших серйозних порушень”
Марі Стразерс, директорка Amnesty International у Східній Європі та Центральній Азії
Відкритий лист підписали 16 організацій, серед яких Amnesty International, Human Rights Watch та Міжнародна федерація з прав людини (FIDH).
Додаткова інформація
Протягом трьох днів після президентських виборів 9 серпня влада підтвердила арешт щонайменше 6700 демонстрантів. За даними Правозахисного центру “Вясна”, щонайменше 450 затриманих повідомляли про катування, жорстокі побиття і жорстоке поводження, із демонстрантів знущалися, погрожували їм зґвалтуванням та іншими формами насильства, без можливості зв’язатися із зовнішнім світом — під час утримання в ізоляторах до 10 днів.
З 12 серпня влада вживає заходів для деескалації ситуації, утримуючись від масових арештів і звільняючи затриманих. Однак нещодавні погрози мирним демонстрантам з боку президента Олександра Лукашенка та його підлеглих разом із недавнім розміщенням збройних сил у Мінську та інших містах, сигналізують про можливу нову хвилю насильства та супутніх порушень прав людини.