Автор: Осама Бхутта, Глобальний директор з маркетингу і комунікацій
21 листопада 2019
Маркетологи/-ні знайомі з усіма видами проблем, що стосуються їх роботи, утім використання платформи, робота якої базується на порушеннях прав людини, зазвичай не вважається однією з цих проблем.
Саме це сталося з галуззю, яка всіляко покладається на Facebook та Google, – свідчить остання доповідь Amnesty International Surveillance giants.
Ці платформи надають нібито безкоштовний доступ до них, але замість того, щоб стягувати з користувачів/-ок плату, вони вимагають, щоб ті надавали свої особисті дані. Потім ці дані аналізуються для об’єднання людей у групи та прогнозування їхніх інтересів та характеристик, – насамперед для того, щоб використовувати цю інформацію для отримання прибутку з реклами. Доповідь з’ясувала, що масштаби збирання та монетизації персональних даних на цих платформах несумісні з правом людини на приватність.
Незважаючи на те, що основні заклики в доповіді стосуються урядів і того, як вони мають регулювати галузь, потрібно зважати на ті ролі, які граємо ми.
В Amnesty ми покладаємося на ці платформи, щоб охоплювати, залучати та розширювати свою аудиторію, так само як і великі корпорації, політичні партії та місцевий бізнес. Саме всепоглинаюча сила цих платформ і є основною причиною, чому Amnesty випустила про них доповідь.
Які є в нас варіанти? Ми не можемо піти з них. Це вже не просто загальнодоступна площа, це головна вулиця та бізнес-район. Вони можуть стати вашим лікарем-хірургом і вашим банком. Вони вже перетворилися на кляті місто й село.
Таким чином, відмовитися від роботи у Facebook та Google зараз було б погано для прав людини, оскільки це перешкоджатиме поширенню наших основних ідей. У нас просто немає іншої життєздатної альтернативи, щоб достукатися до громадськості.
Поки що ж найбільш етичний крок, який ми можемо зробити, – це говорити відкрито про нашу дилему і те, як ми її вирішуємо. Про це ми й надалі будемо говоритизі своєю аудиторією.
Я чув, як люди з рекламної індустрії говорять, що жодна альтернативна платформа не зможе покласти край пануванню Facebook та Googlе. Але ця думка не враховує той факт, що Кремнієва долина побудована на романтиці підприємців/-иць, що починають у своїх гаражах. Щось інше ще може народитися в найближчі місяці та роки, особливо якщо влада створить для цього правильне середовище.
Для компаній-технологічних гіганток це має бути поштовхом до реформ. Вони вже одного разу стали каталізаторками свободи, відіграючи провідну роль у поваленні диктаторів. І вони тривалий час лишалися на цій позиції. Зараз же вони сприймаються як складова частина взаємозв’язку між великими корпоративними й політичними інтересами. Це принесе гроші в короткостроковій перспективі, але це також відкриє можливості для нових учасників.
Буде ще багато тих, хто як і Amnesty намагаються вирішити цю дилему. Ми намагаємося балансувати між виконанням нашого обов’язку поширювати ідеї прав людини, у той самий час віддаючи кошти компаніями, які отримують прибуток від суперечливого спостереження. Репутаційні ризики зростають із кожним скандалом.
Існує велика кількість зацікавлених у тому, як наразі працюють великі тех-компанії. Зважаючи на те, що вони також активно лобіюють свої інтереси в урядах, які повинні вжити заходів щодо них, є всі підстави думати, що ці компанії не здатні саморегулюватися. Ось чому ми також створили робочу групу для розгляду можливих майбутніх варіантів для охоплення та залучення спільноти. Ми хочемо розмовляти з людьми в секторі, щоб мислити масштабно. Будь-ласка, зв’яжіться з нами, якщо ви думаєте, що можете допомогти.
Це завдання не з легких. Ми працюємо над його вирішенням, одночасно відчуваючи і певний дискомфорт, і прагнення боротися за реформи в цій індустрії.
Нам також цікава ваша думка: як виглядатиме майбутнє громадської діяльності у наступні роки?
Читайте також: