Необхідні термінові дії щодо порушень прав людини в Криму після рішення Європейського суду з прав людини

Європейський суд з прав людини (ЄСПЛ) нещодавно ухвалив рішення про те, що Росія має якомога швидше вжити заходів для безпечного повернення ув’язнених, переведених з Криму до пенітенціарних установ, розташованих на території Російської Федерації. ЄСПЛ визнав Росію винною в порушенні статей 2 (право на життя), 3 (заборона нелюдського або такого, що принижує гідність, поводження), 5 (право на свободу та недоторканність), 6 (право на справедливий суд), 7 (відсутність покарання без закону) , 8 (право на повагу до приватного та сімейного життя), 9 (свобода віросповідання), 10 (свобода вираження поглядів), 11 (свобода зібрань), 14 (заборона дискримінації) та 18 (обмеження використання обмежень прав ) Європейської конвенції з прав людини та статті 1 Протоколу № 1 (захист власності), статті 2 Протоколу № 1 (право на освіту) і статті 2 Протоколу № 4 (свобода пересування) Європейської конвенції. Суд також зауважив, що Російська Федерація не виконала своїх зобов’язань за статтею 38 (зобов’язання надати необхідні умови для розгляду справи) Конвенції. Реагуючи на рішення ЄСПЛ, Вероніка Вельч, директорка Amnesty International в Україні, зазначила:

«У 2022 році Росія перестала бути учасницею Європейської конвенції з прав людини, незаконно вирішивши не виконувати негайно рішення ЄСПЛ, винесені після цього. Генеральний секретар Ради Європи стверджує, що згідно з міжнародним правом Росія залишається зобов’язаною дотримуватися рішень ЄСПЛ проти неї, включаючи майбутні рішення щодо ситуацій, що передували виходу Росії з ЄСПЛ. Ситуація з дотриманням Росією рішень Європейського суду надзвичайно погана, і зараз проблема стає ще більшою. На даний момент не існує ефективних правових механізмів для забезпечення дотримання вимог, що робить міжнародне право нездатним забезпечити дотримання прав. Світ не повинен ігнорувати це питання – необхідно знайти спосіб змусити Росію поважати права людини, і у даному випадку – повернути незаконно переданих в’язнів в Україну. Ми повинні думати про способи забезпечення виконання міжнародного права та прав людини.

Водночас ми розуміємо, що рішення ЄСПЛ має не лише юридичне, а й історичне та політичне значення. Ми також просимо міжнародну спільноту, включно з дипломатами в Росії, подвоїти свої зусилля з нагоди цього важливого рішення та виступити за звільнення незаконно утримуваних Росією громадян України».

Додаткова інформація

25 червня Європейський суд з прав людини виніс рішення, у якому визнав системні порушення прав людини Росією в окупованому Криму. У справі «Україна проти Росії» (щодо Криму) розглядалися звинувачення України щодо постійних порушень Європейської конвенції з прав людини Росією в Криму з лютого 2014 року.

Суд знайшов достатні докази, в тому числі звіти міжурядових і неурядових організацій, підтверджені свідченнями свідків та іншими матеріалами, щоб поза сумнівом зробити висновок про те, що ці інциденти сформували схему або систему порушень.

Суд підкреслив, що ці практики мали місце в рамках повної імплементації Росією своїх законів у Криму. Ця ситуація порушила міжнародне гуманітарне право, яке зобов’язує поважати закони, що діють на окупованих територіях, зокрема українське законодавство, яке діяло на цій території. Підтверджуючи релевантність міжнародного гуманітарного права в своїй оцінці, Суд визначив, що Росія незаконно поширила свою юрисдикцію на Крим всупереч Конвенції.