Унаслідок російських авіаударів по житловому будинку і пляжному курортному готелю у прибережному місті Сергіївка на півдні України загинула щонайменше 21 людина, – повідомила сьогодні Amnesty International після нового розслідування на місцях.
Удари із використанням, швидше за все, протикорабельних ракет, були нанесені по місту в Одеській області незадовго до 1 години ночі 1 липня, у результаті чого щонайменше 35 осіб отримали поранення. П’ятеро людей лишаються у важкому стані в реанімації, що означає, що загальна кількість загиблих може зрости.
«Ця потужна зброя була розроблена для знищення військових кораблів, і стріляти з неї по житлових районах вкрай нерозважливо», – зазначила Донателла Ровера, старша радниця Amnesty International із кризового реагування. – «Цей напад є ще одним прикладом повної зневаги російських військових до цивільного населення в Україні, оскільки вони продовжують спричиняти невиправдані смерті й руйнування. Кожна людина, яка несе відповідальність за такі воєнні злочини, має постати перед правосуддям за свої дії».
Amnesty International відвідала місця нанесення ударів у Сергіївці і не виявила жодних доказів присутності українських солдатів, зброї або інших дійсних військових цілей поблизу. Супутникові знімки, розглянуті Amnesty International, також не вказують на будь-яку військову активність у цьому районі до нападу.
Представники місцевої влади повідомили Amnesty International, що при нападі використовувалися дві керовані ракети Kh-22. Із передбачуваною боєголовкою вагою понад 900 кг і системою наведення, призначеної для ураження кораблів, а не наземних об’єктів, ракета потенційно надзвичайно неточна, – відповідно, вона абсолютно не підходить для використання в населеному районі.
Експерт зі зброї Amnesty International виявив на місці удару по готелю фрагменти боєприпасів, що відповідають великій керованій ракеті. Фрагменти мали заклепки старого зразка зброї 50-річної давності, як-от Kh-22.
Основний принцип міжнародного гуманітарного права (законів війни) полягає в тому, що сторони збройного конфлікту повинні завжди відрізняти цивільних особ і цивільні об’єкти від військовослужбовців і військових об’єктів. Військові об’єкти можуть бути мішенню, але протизаконно нападати на цивільних осіб або цивільні об’єкти. Перед будь-яким нападом військовослужбовці повинні вжити заходів для забезпечення об’єктивної певності в тому, що вони не націлені на цивільних осіб і цивільні об’єкти.
Наразі є численні приклади того, як російські сили регулярно здійснюють незаконні напади в Україні, у результаті яких гинуть і отримують поранення цивільні особи. Деякі з цих атак, імовірно, були навмисними нападами на цивільних осіб або цивільні об’єкти.
Удар по курортному готелю
Відразу після півночі 1 липня російські війська випустили щонайменше дві ракети в бік чорноморського курорту Сергіївка, що розташований приблизно у 72 км на північний захід від міста Одеса. Перша ракета потрапила в базу відпочинку «Годжі», у результаті чого загинули шестеро мирних осіб. Усього через кілька хвилин друга ракета потрапила в господарський магазин перед житловим дев’ятиповерховим будинком на вулиці Буджакська, 23, і вбила 15 мирних осіб.
Серед убитих у «Годжі» були: менеджерка бази відпочинку Надія Рудницька, її 12-річний син Дмитро Рудницький; 30-річна Ольга Ілляшевич та її мати Марія, які втекли від бойових дій зі Слов’янська на Донбасі; 41-річний Олександр Шишков, відомий футбольний тренер, який жив в Одесі й зупинився в готелі після дитячого футбольного матчу напередодні.
Удар по житловому кварталу
Серед загиблих під час атаки по вулиці Буджакська були 68-річний вчитель фізкультури Володимир Чулак, його дружина 64-річна шеф-кухарка Тетяна і їхній 35-річний син Михайло, який жив в Одесі і відвідував своїх батьків.
Сестра Тетяни Чулак Валентина розповіла Amnesty International: «Я почула вибухи і вибігла на вулицю… я побігла туди [до будинку 23] і всередину будівлі, і знайшла Тетяну в її ліжку, мертву, покриту розбитими меблями і сміттям, а її чоловік Володимир був мертвий на кухні. Їхній син Михайло стояв на терасі, і ракета потрапила прямо в нього; його розірвало на шматки».
Унаслідок цієї атаки загинули і 50-річна секретарка, Галина Румашук разом із чоловіком Сергієм (48-річний будівельник). Вони вижили під час самого удару, бо втекли з будівлі, але коли повернулися, щоб знайти щось зі своїх речей, стіна дому завалилася і вбила їх обох.
36-річний Роман, мешканець четвертого поверху будівлі, розповів Amnesty International, що він і його мати вижили тільки тому, що під час удару перебували за бетонною стіною на кухні, купаючи цуценя, що переніс операцію. Іншу частина їхньої квартири знищено вибухом. Роман спробував врятувати свою сусідку, 63-річну Проковію Павленко. Але вона отримала смертельне поранення під час вибуху й померла, коли він виносив її з будівлі.
Наталія Янковська та її партнер Максим Недомов загинули від серйозних травм, отриманих у результаті вибуху. Двоє маленьких синів Наталії від попереднього шлюбу, 10 і 14 років, лишаються в лікарні, один з них – у критичному стані.
Серед інших жертв удару по житловому кварталу: Олександр Срібний (47 років), Тетяна Нестеренко (64 роки) і Віра Максименко (71 рік).
«Безжальні бомбардування російськими військовими житлових районів, де повно мирних людей, які гинуть усі сні, вражають свідомість. Скільки ще цивільних має загинути, перш ніж настане правосуддя і відповідальність за ці злочини? Російські сили, які скоюють ці порушення міжнародного гуманітарного права, повинні бути притягнуті до відповідальності за свої дії, а жертви і їхні сім’ї – отримати повне відшкодування збитків», – наголосила Донателла Ровера.
Усі матеріали Amnesty International про порушення прав людини та міжнародного гуманітарного права, скоєних під час повномасштабної війни в Україні, доступні за посиланням.