• Аналіз більш ніж 50 відеозаписів показав систематичні і навмисні вбивства на тлі широкого розгортання бойового озброєння
• Солдати, причетні до звірських злочинів проти етнічних меншин, тепер діють у містах М’янми
• Виявлено докази позасудових страт і вбивств за наказом командирів
М’янмські військові використовують все більш смертоносну тактику, а таокж зброю, що зазвичай зустрічається на полі бою, проти мирних демонстрантів/ок і випадкових перехожих по всій країні. Про це свідчить нове дослідження Amnesty International.
Після перевірки понад 50 відеозаписів Лабораторія кризових доказів Amnesty International може підтвердити, що сили безпеки, швидше за все, реалізують планові, систематичні стратегії, включно з розширеним застосуванням смертоносної сили. Багато з задокументованих убивств можна прирівняти до позасудових страт.
Кадри ясно показують, що Збройні Сили М’янми – також відомі як Татмадау – усе частіше озброюються засобами, що підходять винятково для поля бою, а не для дій поліції. Офіцери часто роблять безрозсудні вчинки, зокрема, невибірково розпилюють бойові патрони в міських районах.
«Ця військова тактика М’янми далеко не нова, але їхні масові вбивства ніколи раніше не транслювались у прямому ефірі на весь світ», – сказала Джоан Марінер, директорка з кризового реагування Amnesty International.
«Це не дії окремих спантеличених офіцерів, які приймають неправильні рішення. Це командири без каяття, що вже були причетні до злочинів проти людства, і тепер розгортають свої війська і вбивчі методи у відкриту.
Протягом багатьох років етнічні меншини – зокрема, чин, качин, карен, ракхайн, рохінджа, шан, таанг та інші – були основною ціллю жахливого насильства з боку Татмадау. Разом із іншими правозахисними групами ми закликали Раду Безпеки ООН передати ситуацію в М’янмі до Міжнародного кримінального суду і притягнути до відповідальності старших командирів Татмадау, включно з Міном Аунгом Хлаїнгом. Рада Безпеки натомість не зробила жодних кроків, і сьогодні ми бачимо, як ті ж самі військові підрозділи відкривають вогонь по протестувальниках/цях.
Військова влада повинна негайно припинити смертоносний наступ, деескалацію ситуації по всій країні і звільнити всіх довільно затриманих», – Джоан Марінер, директорка з кризового реагування Amnesty International
55 відео, знятих у період із 28 лютого по 8 березня представника(ця)ми громадськості та місцевих ЗМІ в таких містах: Давей, Мандалай, Мавламайн, Моніва, Мьейк, М’їчина і Янгон.
За даними Спеціального доповідача ООН щодо прав людини у М’янмі, кількість загиблих у результаті протестів станом на 4 березня склала 61 людину. Ця офіційна оцінка виключає додаткові відомі втрати протягом останніх днів.
Сплановане, навмисне й санкціоноване застосування смертоносної сили
Amnesty International перевірила кілька відео, які засвідчуть, що смертельна сила використовується планомірно, навмисно і скоординовано.
На одному відео, знятому в містечку Санчаунг в Янгоні 2 березня, можна побачити, як командир стоїть над офіцером, який орудує снайперською гвинтівкою. Командир, схоже, віддає йому наказ відкрити вогонь по конкретних протестувальниках/цях.
У відео від 3 березня в північному містечку Оккалапа, Янгон, видно офіцерів, які ведуть чоловіка до більшої групи сил безпеки. Ця людина, мабуть, знаходиться під охороною групи й не чинить видимого опору, коли раптом офіцер поруч стріляє в неї. Чоловік негайно падає на землю й кілька секунд лишається на дорозі, швидше за все, мертвий, аж доки офіцери не повертаються й починають тягнуть його за собою.
Двоє людей були вбиті і ще кілька поранені у М’їчині, штат Качин, 8 березня. На одному з верифікованих відео група людей біжить із густої хмари диму поки вдалині лунають постріли. Серед криків шоку чути панічні голоси, які говорять «Він так сильно горить» і «одна людина померла». Тим часом із місця відводять людину з серйозною травмою голови. Згодом також видно, як кількох явно поранених людей тягнуть геть, лишаючи на землі значну кількість крові..
В іншому верифікованому відео, датованому 28 лютого, видно, як військовослужбовець у Давеї позичає свою гвинтівку поліцейському, що стоїть поруч із ним. Офіцер присідає, прицілюється і стріляє, перш ніж група офіцерів, що стоять поруч із ними, починають святкувати.
«Цей інцидент не тільки демонструє повну зневагу до людського життя, перетворючи стрільбу бойовими патронами по протестувальниках/цях на спорт, він також показує сплановану координацію між силами безпеки», – підкреслила Джоанна Марінер.
Розгорнуто великий військовий арсенал
5 березня державні ЗМІ повідомили, що військова влада заперечує будь-яку причетність до загибелі людей, стверджуючи, що «за цими випадками можуть стояти недобросовісні особи».
Проте Amnesty International виявила, що сили безпеки була озброєні різними видами бойової вогнепальної зброї, включно з китайськими легкими кулеметами РПД, а також місцевими снайперськими гвинтівками МА-С, напівавтоматичними гвинтівками МА-1, автоматами УЗД-репліки БА-93 І БА-94 та іншою зброєю, виробленою у М’янмі. Ця зброя абсолютно не підходить для використання поліцейськими під час акцій протесту. Згідно з керівними принципами ООН, сили безпеки повинні утримуватися від застосування вогнепальної зброї, якщо тільки немає безпосередньої загрози смерті або серйозного поранення, а також немає іншої альтернативи.
Озброєння, розгорнуте Татмадау, свідчить про тактику навмисної й небезпечної ескалації, – зазначила Джоанна Марінер. – Невибіркового використання менш смертоносної зброї виявилося недостатньо, і кожен новий день свідчить про явний наказ розгортати напівавтоматичні гвинтівки, снайперські гвинтівки й легкі кулемети в усе більшій кількості. Ми перебуваємо в новій смертельній фазі кризи»
Розгортання зброї відбувається одночасно з надмірним використанням сльозогінного газу, водометів, південнокорейських світлошумових гранат Dae Kwang DK-44 та інших спірних методів «боротьби з натовпом», а також із побиттям з боку сил безпеки, як, наприклад, зафіксовано на цьому верифікованому відео, знятому в Мандалаї 7 березня.
Фотографії та відео також засвідчують, що поліція має доступ до традиційної менш смертоносної зброї, включно з пусковими установки «пеппербол», а також дробовиками, зарядженими гумовими кулями виробництва турецької компанії Zsr Patlayici Sanayi A. S., що використовують патрони франко-італійської компанії Cheddite.
Безрозсудне й невибіркове застосування смертоносної зброї
Amnesty International також перевірила кадри, на яких сили безпеки використовують смертоносну зброю безрозсудно, невибірково й у спосіб, що з великою ймовірністю може призвести до смертельних травм.
Верифіковані кадри, зняті 1 березня в Мавламайні (штат Мон), засвідчують, як сили безпеки їдуть на пікапах, очевидно, без розбору стріляючи бойовими патронами в декількох напрямках, зокрема, по будинках людей.
У відео з янгонського містечка Хледан, опублікованому 28 лютого, людина, яка записує ці кадри, визирає з балкону й описує сцену внизу, де військовослужбовці, імовірно, стріляють сльозогінним газом і боєприпасами прямо в людей на вулиці. Зібравшись разом із іншими на балконі, він продовжує знімати, коли група офіцерів на вулиці, здається, помічає його. Чути один постріл, після якого люди на балконі скажуть: «[хтось був] поранений! Заходь [до квартири]!». Згодом на балконі можна побачити жінку, що лежить із травмою голови.
«Кількісь загиблих у М’янмі зростає, і Рада Безпеки ООН разом із міжнародною спільнотою мають вийти за рамки слів стурбованості й негайно вжити заходів, щоб зупинити порушення та притягнути винних до відповідальності», – заявила Джоан Марінер.
Сумнозвісні військові дивізії
Подальший аналіз фотографій та відеозаписів засвідчує, що серед військових підрозділів, які беруть участь у цих смертоносних репресіях, є янгонське командування, північно-хахідне командування, а також 33, 77 і 101 легкі піхотні дивізії (ЛПД). Вони часто діють разом із поліцейськими, а іноді позичаючи їм свою зброю.
Згідно з кадрами, вивченими Amnesty International, 33 ЛПД наразі діє в Мандалаї, 77 – у Янгоні і 101 – у Моніві. У всіх трьох містах протягом останніх днів спостерігалися крайні випадки застосування надмірної сили органами безпеки, включно з убивствами.
Деякі з цих військових підрозділів відомі звірствами й серйозними порушеннями прав людини, вчиненими у штатах Ракхайн, Качин і північний Шан. Amnesty International звинуватила солдатів 33-ї ЛПД у військових злочинах у північному штаті Шан протягом 2016 і 2017 років, а також у злочинах проти людства проти рохінджа у штаті Ракхайн 2017 року.
Додаткова інформація
Протести у М’янмі тривають щодня з 1 лютого, коли військові скинули уряд і затримали лідерку країни Аун Сан Су Чжі.