23 жовтня 2020
Правоохоронні органи по всій території США не в змозі забезпечити фундаментальне право людей на свободу мирних зібрань, а також захистити протести і контрпротести від насильницьких порушень із боку збройних угруповань, – деться в новій доповіді Amnesty International «Втрачаючи мир: нездатність поліції США захистити протестувальників від насильства», що вийшла сьогодні.
Із моменту вбивства поліцією Джорджа Флойда в травні 2020 року по всій території США пройшли тисячі мирних антирасистських і політичних протестів і контрпротестів. Проте, майже у 200 випадках, коли відбулося насильство між учасниками/-цями конфліктуючих протестів, Amnesty International виявила, що американські поліцейські сили часто не вживали превентивних заходів, щоб уникнути зриву мирних зібрань, і не захищали протестувальників/-ць від насильницьких нападів, коли вони дійсно відбувалися.
«В умовах безпрецедентного зростання політичної нестабільності й насильства уряд США і правоохоронні органи на всіх рівнях повинні ретельно захищати права людини на свободу мирних зібрань і вираження думок», – заявила Еріка Гевара-Росас, директорка Amnesty International у Північній і Південній Америках. «В умовах напруженої атмосфери перед виборами й у часи загальнонаціонального руху за громадянські права жодна людина не повинна боятися за своє життя, коли вона намагається проголосувати або ж домогтися того, щоб її голос почули під час масових акцій».
Із травня по вересень 2020 року Amnesty International задокументувала й перевірила насильницькі зіткнення між протестами і контрпротестами приблизно у 75% штатів США, і приблизно в половині всіх штатів було підтверджено випадки, коли поліцейські сили не підтримували мирні зібрання й не захищали учасників/-ць від насильницьких зіткнень із контрпротестами. Зокрема, правоохоронні органи часто нехтували:
• залученням належним чином підготовленої поліції в достатній кількості для боротьби з потенційним насильством між протестами й контрпротестами;
• розмежуванням протестів і контрпротестів, а також деескалацією напруженої ситуації, коли це було необхідно, щоб уникнути насильницьких зіткнень;
• забороною та запобіганню загрозі насильства з боку озброєних груп та окремих осіб на мирних зібраннях;
• припиненням актів насильства шляхом втручання в конфлікти;
• чітким розмежовуванням між насильницькими й ненасильницькими суб’єктами під час реагування на насильницькі інциденти, у тому числі шляхом недопущення розгону зібрань, коли вони мали переважно мирний характер.
«Оскільки президент Трамп закликає своїх прибічників «ходити» і «спостерігати» за виборчими дільницями, а озброєні групи білих супрмасистів «бути напоготові» під час виборів, співробітники правоохоронних органів повинні бути у стані підвищеної готовності, щоб запобігти політичному насильству в цей напружений період», – наголосив Брайан Гріффі, регіональний дослідник і радник по Північній Америці в Amnesty International. «Урядові органи й поліцейські сили, якими вони керують, повинні прийняти нові політику, стратегію й тактику для сприяння й захисту мирних протестів і запобігання їх зриву озброєними групами або іншими насильницькими суб’єктами».
Серед інцидентів, задокументованих Amnesty International, під час більше десятка протестів і контрпротестів відбулися прояви насильства в той час, як поліція була повністю або часткова відсутня на місці подій. Частим каталізатором запеклих зіткнень між була присутність озброєних «груп пильнування». Риторика, політика та практичні діїй адміністрації Трампа підсилюють переваги озброєних груп, які незаконно нападають на протести по всій країні.
В одному з прикладів організатор антирасистських протестів Тоні Кроуфорд розповів Amnesty International, що «люди могли загинути» під час запеклої сутички його спільноти з озброєними контрпротестувальниками на липневій демонстрації, що закликала прибрати конфедеративну статую часів громадянської війни в Уезерфорді, штат Техас.
У серії текстових повідомлень керівнику поліції Уезерфорда, розглянутих Amnesty International, Кроуфорд писав: «патріоти [члени збройної групи] оточують нас, щоб спровокувати конфронтацію. Ми оточені зброєю й людьми, які вголос обговорюють вистріли по нас… Де поліція, шеф? Це просто смішно. Над нами знущаються. Де ви всі?.. Ви всі кинули нас, шеф. Ти кинув нас. Ти дозволив, щоб на нас напали, а сам нічого не зробив».
Уряд США і правоохоронні органи на всіх рівнях повинні реформувати політику і практику своїх поліцейських сил, щоб краще сприяти свободі мирних зібрань і захищати протестувальників/-ць від загроз насильства, якому можна запобігти. За явної відсутності федерального захисту місцеві органи влади повинні захищати протести від насильства, видаючи тимчасові укази про обмеження присутності зброї у громадських місцях, парках, на виборчих дільницях і мирних зібраннях; а також доручити своїм правоохоронним органам не допускати, щоб озброєні особи і збройні групи зривали мирні протести і громадянську діяльність у період виборів.
Поліцейські сили на міському, окружному, державному і федеральному рівнях повинні негайно реформувати свою поведінку і провести спеціалізовані тренінги з дотримання прав людини й захисту свободи мирних зібрань відповідно до своїх зобов’язань за Конституцією США й передовою практикою в галузі охорони правопорядку на зібраннях.
Передісторія і контекст
4 серпня Amnesty International оприлюднила доповідь Світ спостерігає: масові порушення поліцією США прав учасників протестів Black Lives Matter.
6 жовтня організація закликала губернаторів США видати укази, що забороняють недержавним суб’єктам володіти вогнепальною зброєю на виборчих дільницях або поблизу них під час загальних виборів 2020 року. Шість штатів уже заборонили носіння зброї на виборчих дільницях: Арізона, Каліфорнія, Флорида, Джорджія, Луїзіана і Техас.
20 жовтня Amnesty International також опублікувала спільний лист із Human Rights Watch, Human Rights First і Physicians for Human Rights, у якому закликала муніципальну владу США вжити тимчасові спеціальні заходи для запобігання залякуванням або загрозам із боку озброєних осіб по відношенню до груп протестувальників чи виборців під час і після виборів.