4 серпня 2020
• Amnesty International США зафіксувала 125 окремих випадків насильства поліції щодо протестувальників/-ць, медиків/-инь, журналістів/-ок і спостерігачів/-ок у 40 штатах і окрузі Колумбія під час травневих і червневих протестів Black Lives Matter, що стає найбільшим громадським рухом в історії США.
• У доповіді є історії більш ніж 50 людей, які постраждали від поліцейського насильства.
Сьогодні Amnesty International США опублікувала доповідь, що виявила широко поширені і кричущі порушення прав людини співробітниками поліції щодо протестувальників/-ць, медиків/-инь, журналістів/-ок і спостерігачів/-ок, які виступали проти незаконних убивств чорношкірих людей поліцією і закликати до системних реформ у травні й червні 2020 року. Доповідь «Світ спостерігає: масові порушення поліцією США прав учасників протестів Black Lives Matter» заснована на інтерактивному відображенні насильства й нових висновках про застосування поліцією смертоносної сили. На сьогодні це найповніший правозахисний аналіз насильства поліції щодо протестувальників/-ць.
Дослідження складалося з більш ніж 50 інтерв’ю, проведених AI США протягом декількох тижнів у червні 2020 року, що висвітлюють досвід людей у контексті протестів, викликаних вбивством Джорджа Флойда. Доповідь також пропонує рекомендації місцевим, державним і федеральним правоохоронним органам, урядовим чиновникам/-цям і Конгресові дотримуватися практик AI США щодо поліцейських протестів; притягати правоохоронні органи до відповідальності за порушення прав людини під час протестів; а також приймати закони й політики для забезпечення права на мирний протест.
«Невиправдане, а інколи й надмірне застосування сили поліцією проти протестувальників/-ць свідчить про той самий системний расизм і безкарність, проти яких і виходили люди. Дослідження показує, що ті, хто просто здійснювали своє право на мирний протест, стикнулися з насильством, через яке деякі з них, серед іншого, втратили зір, зазнали жорстокого побиття, нападів й важких поранень», – зазначив Ернест Коверсон, керівник кампанії Amnesty International USA по боротьбі з насильством із застосуванням вогнепальної зброї.
«Адміністрація Трампа тепер подвоює репресії, що нагадують воєнний підхід, проти протестувальників/-ць. Це відбувається на фоні підтримки Генеральним прокурором Вільямом Барром використання федеральних військ у Портленді і погрозами задіяти ще більше сил в інших містах. Дії президента Трампа – це слизький шлях до авторитаризму, і вони повинні негайно припинитися. Необхідно докорінно змінити підхід до поліцейського нагляду за протестами на місцевому, державному та федеральному рівнях», – зауважив Джастін Маццола, дослідник Amnesty International США.
НЕВИПРАВДАНЕ ЗАСТОСУВАННЯ СИЛИ
Правоохоронні органи неодноразово застосовували фізичну силу, хімічні подразники, як-от сльозогінний газ і перцеві балончики, а також кінетичні ударні снаряди як тактику першої інстанції проти мирних протестувальників/-ць, а не як відповідь на будь-яку реальну загрозу чи насильство. Порушення прав людей відбувалися і під час арештів і затримань. Використання сльозогінного газу під час пандемії COVID-19 особливо нерозважливо. Коли протестувальники вийшли на вулиці в масках і спробували дистанціюватися через вірус, поліція застосувала сльозогінний газ і перцевий балончик, що збільшило ризик респіраторних захворювань і викиду в повітря частинок, які могли б поширити вірус.
У період із 26 травня по 5 червня 2020 року AI США задокументувала щонайменше шість випадків використання поліцією кийків і 13 випадків використання кінетичних ударних снарядів (як губчасті патрони і гумові кулі) у 13-х містах по всій території Сполучених Штатів. Більше того, AI США виявила численні випадки невиправданого застосування сльозогінного газу й перцевих балончиків як перший засіб реагування для розгону великих груп мирних протестів: 89 випадків специфічного використання сльозогінного газу в містах 34 штатів і 21 випадок незаконного використання перцевих балончиків у 15 штатах і окрузі Колумбія. Така невиправдана й надмірна тактика також використовувалася правоохоронними органами для нападу на медиків/-инь, спостерігачів/-ок і представників/-ць засобів масової інформації.
Медсестра інтенсивної терапії Даніель Міган, яка лікувала 26-річну студентку Обріанну Інду після того, як її вдарили в груди світлошумовою гранатою в Сіетлі: у якийсь момент Обріанна Інда сказала їй: «Я відчуваю, що вмираю». Даніель Міган пояснила: «[вона] втрачала пульс 3-4 рази після того, як мої колеги і я почали допомагати їй. Ми щоразу реанімували її за допомогою [серцево-легеневої реанімації]».
Студентка Ліззі Хорн розповіла після того, як влада розпилила перцевий і сльозогінний газ на неї та велику групу протестувальників/-ць, які опинилися в пастці на насипу шосе у Філадельфії: «Ні з того ні з сього вони почали пускати в натовп перцевий газ. На роздільній смузі був один офіцер, який теж розпилював. Тоді вони почали застосовувати сльозогінний газ. Хтось, хто був прямо попереду, – кого вдарила каністра зі сльозогінним газом, по голові – почав бігти назад. І ми намагалися допомогти йому, промивали йому очі, а потім він просто втратив свідомість і в нього почався припадок».
17-річна Олена Томан, що отруїлася сльозогінним газом, який розпилювала поліція Денвера, розповіла дослідницькій команді AI США: «Спочатку це схоже на відчуття, коли ви ріжете цибулю, а потім загострюється до такої міри, що ваша шкіра горить… У мене було багато відкритої шкіри, і вона горіла протягом години. Це змусило мене сильно кашляти – довелося зняти маску, тому що в ній був сльозогінний газ… Навіть попри загрозу COVID».
Фотокореспондент NBC News Ед Оу, після того, як він та інші журналіст(к)и зазнали нападу поліцейських у Міннеаполісі: «У них було достатньо часу, щоб розтрусити перцевий балончик і розпорошити його, незважаючи на те, що я та інші постійно кричали: «Преса, Преса». Групу загнали назад у глухий кут, із якого нікуди було бігти, оскільки офіцери використовували кийки й випустили гранати, сльозогінний та перцевий газ по них. Його голова кровоточила. Незважаючи на те, що він неодноразово просив про допомогу, кілька співробітників правоохоронних органів пройшли повз нього, не пропонуючи ніякої допомоги. Еда Оу лікували в найближчій лікарні, треба було накласти чотири шви на його черепно-мозкову травму. «Я буквально провів більшу частину своєї кар’єри в місцях, де треба приховувати, що ти журналіст і постійно бути обережним, коли про це говориш. І це мало би бути єдиним місцем, де я повинен бути у змозі говорити про те, що я роблю».
Спостерігач Джек*, якого побили поліцейські в Чикаго: «Іще троє-четверо поліцейських, які були позаду мене, витягли мене на бетонний бар’єр і кинули на пандус для інвалідних візків. Я впав на спину і втратив капелюх. Я озирався по сторонах, коли троє або четверо інших офіцерів почали бити мене кийками. Інший протестувальник намагався зупинити поліцейських, і вони почали бити його. Люди кричали «спостерігач», коли це відбувалося. Я сидів навпочіпки, намагаючись захистити себе, і говорив їм: «Я не пручаюся, я не пручаюся».
*Ім’я змінено, щоб захистити анонімність співрозмовника.
РЕКОМЕНДАЦІЇ ЩОДО ПОЛІЦЕЙСЬКОГО НАГЛЯДУ ЗА ПРОТЕСТАМИ
AI США закликає Конгрес прийняти закон Про захист наших протестувальників від 2020 року (HR 7315). Організація також закликає всі правоохоронні органи переглянути свою політику і практику проведення поліцейського нагляду за акціями протесту й дотримуватися міжнародних стандартів в галузі прав людини, включаючно з кодексом поведінки співробітників правоохоронних органів ООН і основні принципи ООН щодо застосування сили і вогнепальної зброї співробітниками правоохоронних органів, керівні принципи, що лежать в основі всіх операцій до, під час і після демонстрацій.
Міністерство юстиції і всі генеральні прокурори штатів повинні ефективно, неупереджено й оперативно розслідувати всі заяви про порушення прав людини співробітниками поліції під час публічних акцій, включно з незаконним застосуванням сили, і притягнути всіх винних, включаючно з командуванням, до відповідальності в рамках кримінального або дисциплінарного провадження у відповідних випадках, а також забезпечити повне відшкодування шкоди постраждалим.