Влада Азербайджану повинна негайно покласти край кампанії гендерного насильства щодо правозахисниць і активісток, розслідувати обставини і притягнути до відповідальності причетних незалежно від того, чи це будуть приватні/посадові особи, а чи співробітники сил безпеки. Про це Amnesty International заявила у брифінгу, присвяченому переслідуванню активісток, опублікованому сьогодні.
Організація задокументувала систематичні спроби обмовити і змусити замовкнути як жінок, які самі займаються політичним або громадським активізмом, так і тих, хто перебувают у стосунках із чоловіками-активістами. З одного боку, вони піддаються наклепницьким кампаніям і звинувачуються в тому, що вони «погані дружини» або «погані матері». З іншого боку, їх шантажують зломом облікових записів у соціальних мережах і публікацією приватного листування, особистих даних і матеріалів сексуального характеру. Таких випадків було щойнайменше 15 за останні два роки, і їх число зростає.
«Характер і методи цих гендерних переслідувань, а також той факт, що від них потерпають стають жінки, які викривали порушення прав людини або критикували владу, переконливо вказує на те, що влада Азербайджану несе пряму відповідальність або ж є причетною до цих злочинів. Бенефіціаром цієї брудної кампанії в будь-якому випадку виступає репресивний уряд Азербайджану», – заявила Наталія Нозадзе, дослідниця Amnesty International. – «Ми стали свідками цієї брудну гру проти однієї з провідних журналісток-розслідувачок країни, колишньої ув’язненої совісті Хадіджі Ісмаїлової, багато років тому, і тепер ми бачимо подібне, але ще в ширшому масштабі».
На думку Amnesty International, анонімні телеграм-канали публікують особисту інформацію, яка, схоже, була незаконно отримана силами безпеки, що за дорученням зламали облікові записи активісток. Існують припущення, що ці ж канали безпосередньо підтримуються владою.
«Це частина заздалегідь розробленої стратегії, спрямованої на те, щоб заткнути рот тим, хто критикують уряд, і придушити політичну та громадську активність жінок. Публічно шельмуючи й шантажуючи активісток, влада прагне, щоб вони відмовилися від своєї законної громадської діяльності, або ж їх змусять це зробити», — заявила Наталія Нозадзе.
Організатор(к)и маршу на честь Міжнародного жіночого дня в Баку, який цього року розігнали сили безпеки, теж опинилися серед постраждалих від цих витончених атак. Так, у березні 2021 року в мережі були опубліковані особисті бесіди однієї з організаторок маршу Нармін Шахмарзаде, а також отримані шляхом злому акаунтів у соцмережах особисті фотографії та повідомлення іншої організаторки маршу – Гульнари Мехдієвої.
Окремої уваги заслуговує інцидент із переслідуванням Аміни Рустамзаде, дружини політактивіста й колишнього в’язня совісті Ількіна Рустамзаде. У липні 2020 року вона зробила спробу самогубства після того, як її контактні дані опублікували на сайті ескорт-послуг, а їй самій стали надходити неодноразові погрози викрити приватне життя.
«Але переслідування на цьому не закінчуються. Гендерні стереотипи використовуються, щоб публічно осоромити й дискримінувати активісток, навішуючи на них ярлики «поганих дружин і матерів» або «психічно неврівноважених». Цей нескінченний потік бруду розноситься з кафедр проповідників, офіційних трибун і телеекранів. Іноді для підтвердження цих «звинувачень» використовуються дані незаконного прослуховування телефонних розмов», – зазначає Наталія Нозадзе.
Amnesty International наполягає: активістки в Азербайджані повинні мати можливість користуватися своїми правами і вести законну діяльність, не побоюючись переслідувань.
Влада Азербайджану повинна забезпечити негайне припинення цієї кампанії гендерного насильства й дискримінації, спрямованої проти активісток, і провести швидке, неупереджене й ефективне розслідування кожного відомого інциденту, а також інших порушень їхніх прав людини, зокрема, права на недоторканність приватного життя. Влада повинна виявляти і притягувати до відповідальності в рамках справедливого судового розгляду всіх підозрюваних у вчиненні протиправних дій або співучасті в них, незважаючи на те, чи це приватні особи, співробітники служб безпеки або інші державні посадовці.