26 січня 2021
Сьогодні Amnesty International розпочинає глобальну кампанію щодо заборони використання систем розпізнавання облич – форми масового стеження, яка сприяє расизму в діях поліцій й загрожує праву на протест.
Кампанія Ban the Scan розпочнеться у Нью-Йорку, а потім розширюватиметься на інші частини світу протягом 2021 року. Системи розпізнавання облич – це форма масового стеження, яка порушує право на недоторканність приватного життя й загрожує правам на свободу мирних зібрань і вираження думок.
Ця технологія посилює системний расизм, оскільки вона може непропорційно сильно вплинути на людей із кольором шкіри, відмінним від білого, що вже піддаються дискримінації та порушенням їхніх прав людини співробітниками правоохоронних органів. Окрім того, системи розпізнавання облич найчастіше неправильно ідентифікують саме чорношкірих людей.
«Розпізнавання облич може стати зброєю правоохоронних органів проти маргіналізованих спільнот по всьому світу. Від Нью-Делі до Нью-Йорка ця агресивна технологія використовує нашу ідентичність проти нас і є загрозою для прав людини», – наголосив Метт Махмуді, дослідник штучного інтелекту та прав людини в Amnesty International. – «Люди у Нью-Йорку повинні мати можливість жити своїм повсякденним життям без відсежування цими технологіями. Інші великі міста США вже заборонили розпізнавання облич, і Нью-Йорк повинен зробити те ж саме».
У Нью-Йорку Amnesty об’єднала зусилля з організацією AI for the People, проєктом із нагляду за технологіями спостереження, Проєктом захисту іммігрантів, Нью-Йоркським Союзом громадянських свобод, офісом громадського захисника Нью-Йорка, коаліцією Privacy NY, сенатором штату Бредом Хойлманом і компанією Rada Studio для проведення кампанії за прийняття закону про заборону використання технології розпізнавання облич для масової стеження з боку правоохоронних органів у місті.
«Використання поліцією технології розпізнавання облич порушує наші права на недоторканність приватного життя. Розпізнавання використовується повсюдно, нерегульованого й має бути заборонене», –сказав Мутале Нконде, засновник і генеральний директор AI for the People.
Альберт Фокс Кан, виконавчий директор проекту з нагляду за технологіями спостереження в центрі міського правосуддя, зазначив: «Розпізнавання облич упереджене й суперечить демократії. Протягом багатьох років поліція Нью-Йорка використовувала розпізнавання облич для відстеження десятків тисяч ньюйоркців, піддаючи кольорових ньюйоркців ризику помилкового арешту та поліцейського насильства. Заборона на розпізнавання облич не тільки захистить цивільні права, – це питання життя і смерті».
Технологія розпізнавання облич може бути розроблена шляхом витягуваня мільйонів зображень зі сторінок у соціальних мережах і водійських посвідчень без згоди людей. Потім програмне забезпечення запускає аналіз зображень, знятих камерами відеоспостереження або іншими системами, для пошуку потенційних збігів із базами даних.
У той час як інші міста США, включно з Бостоном, Портлендом і Сан-Франциско, заборонили використання технологій розпізнавання облич правоохоронними органами, Департамент поліції Нью-Йорка [NYPD] продовжує використовувати цю технологію для залякування й переслідування законослухняних мешканців/ок, як це було, зокрема, під час протестів Black Lives Matters.
Black Lives Matters
7 серпня 2020 року десятки співробітників поліції Нью-Йорка спробували силою ввірватися до квартири Дерріка «Дврека» Інгрема для арешту. Вони звинуватили Дврека, співзасновника організації соціальної справедливості Warriors in the Garden, у тому, що він нібито напав на поліцейського, коли голочно кричав у мегафон під час червневої акції протесту.
Одного з офіцерів зафіксувала камера біля будинку Дврека, коли він тримав у руках документ під назвою «Інформаційний звіт відділу ідентифікації осіб», що свідчить про те, що розпізнавання осіб, імовірно, було використано для інформування про арешт Дврека. На документі було обличчя Дврека, що збігається з фотографією в Instagram.
Поліція Нью-Йорка дезінформувала Дврека про його права, погрожувала виламати двері, намагалася допитати його без адвоката, використовувала принаймні один поліцейський вертоліт та безпілотники й розмістила десятки офіцерів у його коридорі, на пожежній драбині й тактичних позиціях у довколишніх будівлях і навколо них. Поліція виїхала тільки після того, як Дврек транслював події у прямому ефірі, зібрався великий натовп протестувальників/-ць, і ЗМІ почали ставити питання.
Поліцейські плакати про розшук із фотографіями, які без його згоди взяли з особистого аккаунта Дврека в Instagram, були розклеєні по всьому району, де він мешкає. Незважаючи на те, що поліція Нью-Йорка спочатку підтвердила, що вона використовувала технологію розпізнавання облич, вона досі належним чином не розкрила документацію про це в судовому процесі над Двреком.
«Цю технологію зумисне використовують на нас, бо ми протестуємо й намагаємося деконструювати систему, частиною якої є поліція», – сказав Дворек Інгрем.
Дискримінаційний вплив технологій розпізнавання облич виходить далеко за рамки її використання правоохоронними органами для переслідування мирних протестувальників/-ць. У Нью-Йорку орендодавці можуть використовувати цю технологію, щоб шпигувати за чорними та коричневими спільнотами.
Протягом 2018-19 років Atlantic Plaza Towers в Оушен-Хілл-Браунсвіллі, Бруклін (де мешкають люди з переважно коричневою чи чорною шкірою) успішно оскаржили установку камер розпізнавання облич у житловому комплексі орендодавцем Nelson Management Group.
Мешканцям/-кам, які спочатку виступали проти використання системи розпізнавання облич, орендодавець погрожував роздруківками їхніх фото з камер спостереження і велів зупинити протести. На чолі з Траною Моран і Фабіаном Роджерсом люди відмовилися відступати. Зрештою,Nelson Management Group оголосила в листопаді 2019 року на зборах Асоціації орендарів, що вони не будуть встановлювати технології розпізнавання облич у комплексі.
У рамках кампанії Amnesty International Ban the Scan ми створили веб-сайт, на якому мешканці/-ки Нью-Йорка можуть генерувати коментарі про використання поліцією Нью-Йорка розпізнавання облич у рамках закону про громадський нагляд за технологіями спостереження (POST), а потім у ході кампанії генерувати запити про свободу інформації, щоб дізнатися, де саме в їхніх спільнотах використовуються технології розпізнавання облич.
Сайт буде розширено у травні 2021 року, коли Amnesty Decoders – всесвітня мережа цифрових активістів/-ок – допоможе з геолокацією пристроїв спостереження, здатних розпізнавати обличчя, у Нью-Йорку. На сайті також представлені ресурси, які допомагають людям краще захистити себе під час протестів і від використання технологій розпізнавання облич.
Amnesty International закликає до повної заборони на використання, розробку, виробництво і продаж технологій розпізнавання облич із метою масового спостереження поліцією та іншими урядовими установами, а також до заборони на експорт цих систем.