Рада ООН з прав людини повинна визнати безпечне, чисте, здорове і стале навколишнє середовище універсальним правом людини, – заявила Amnesty International. В умовах, коли мільйони людей потерпають від голоду і вимушеного переселення через наслідки зміни клімату й погіршення стану навколишнього середовища, стає очевидним, що людські життя й гідність залежать від здорового навколишнього середовища.
Цього тижня в Женеві проходить 48-а чергова сесія Ради з прав людини (РПЛ) ООН. Amnesty International разом з більш ніж 1100 організаціями громадянського суспільства й корінних народів закликає держави-членкині прийняти резолюцію, що офіційно визнає право на здорове навколишнє середовище. Держави-членкині також повинні встановити новий мандат для Спеціальної процедури ООН з прав людини та зміни клімату.
«Драматичні наслідки зміни клімату з вражаючою ясністю продемонстрували, наскільки здорове навколишнє середовище є невід’ємною частиною реалізації всіх наших прав. Легко сприймати нашу планету як належне, поки ми не побачимо справжню ціну її деградації: голод, кліматична міграція, безробіття, бездомність, хвороби та смерті, – прокоментувала Аньєс Калламар, генеральна секретарка Amnesty International. – Нездатність урядів вжити заходів у зв’язку зі зміною клімату перед обличчям незаперечних наукових доказів цілком може бути найбільшим міжпоколіннєвим порушенням прав людини в історії».
«Як головний глобальний Правозахисний орган, РПЛ повинен використовувати всі наявні в його розпорядженні інструменти для протидії кризі. Ми закликаємо всі держави підтримати визнання права на здорове навколишнє середовище в ООН та на національному рівні. Ті, хто цього не зроблять, виступлять проти спільного майбутнього людства й будуть засуджені історією», – додала вона.
Ключове право людини
Право на здорове навколишнє середовище офіційно визнано більш ніж у 80% держав-членкинь ООН (ідеться про їхні конституції, законодавство, судові рішення й регіональні договори). На думку багатьох, воно вже побічно згадано в міжнародним договорах із прав людини, хоча й не було безпосередньо визнано державами через Організацію Об’єднаних Націй. Широкий спектр структур ООН та інших міжурядових органів, а також ГО, профспілки та бізнес-групи заявили про свою підтримку глобального визнання права на здорове навколишнє середовище.
Визнання з боку ООН продемонструвало б, що держави зобов’язані захищати, поважати і сприяти реалізації цього права. Це спонукало б держави визнати або ж зміцнити це право у своїх національних законах. Це також підтримало б критично важливу роботу екоактивістів/ок, підтримуючи законність їхніх зусиль і спонукаючи держави краще захищати їх від загроз і нападів.
Окрім створення Спеціальної процедури зі зміни клімату та прав людини, офіційне визнання також полегшило б для ООН підтримку держав у поліпшенні їх діяльності з екологічних питань. Наразі участь органів ООН з прав людини у вирішенні екологічних проблем залежить від зв’язку між впливом на навколишнє середовище та іншими правами – наприклад, вони можуть простежити, чи було порушено право на достатнє житло в результаті вирубки лісів, або ж як праву на здоров’я загрожують нездатність вирішити проблему забруднення повітря. Загальновизнане право на здорове навколишнє середовище спростить для органів ООН з прав людини перевірку дотримання державами своїх зобов’язань у сфері прав людини, пов’язаних із навколишнім середовищем.
Дослідження показують, що визнання права на здорове навколишнє середовище на рівні держави сприяє поліпшенню екології, включно зі скороченням забруднення повітря, розширення доступу до чистої питної води і скорочення викидів парникових газів. Це також дає можливість громадам захищати свої права від несприятливого впливу на навколишнє середовище.
«Як зазначив Спеціальний доповідач ООН з прав людини і навколишнього середовища, коли ООН прийняла резолюції, що визнають права людини на воду і доступ до санітарних послуг 2010 року, це спонукало багато держав включити ці права до свого національного законодавства. Це також дозволило мобілізувати мільярди доларів на збільшення інвестицій у водну інфраструктуру, що значно поліпшило життя сотень мільйонів людей, – додала Аньєс Калламар. – Визнання права на здорове навколишнє середовище може стимулювати аналогічні зміни в підходах держав до зміни клімату. Ми закликаємо всі держави-членкині РПЛ скористатися цією можливістю, щоб розширити роботу РПЛ по боротьбі з кліматичною кризою – однією з найскладніших і невідкладних проблем в області прав людини в історії».