Ilya Pavlov / Unsplash

7 із 10 людей хочуть, щоб уряди регулювали технологічних гігантів через побоювання щодо персональних даних

4 грудня 2019

7 із 10 людей (73%) хочуть, щоб влада регулювала компанії-технологічні гігантки (англ. Big Tech) через побоювання щодо персональних даних. При цьому 71% схвильовані тим, які особисті дані ці компанії збирають та як вони їх використовують. Про це свідчить нове опитування Amnesty International, проведене YouGov.

Майже 10 000 людей  було опитано щодо їхнього ставлення до конфіденційності в інтернеті та компаній-технологічних гіганток у дев’яти країнах: Бразилії, Данії, Єгипті, Франції, Німеччині, Індії, Норвегії, ПАР та США

«Результати опитування цілком зрозуміли та закономірні – більшість людей стурбовані масштабами влади, яку мають компанії-технологічні гігантки над їхнім життям. Люди хочуть, щоб уряди зробили більше для регулювання цих компаній», – зазначила Таня О’Карролл, директорка Amnesty Tech.

«Результати є яскравим свідченням того, як компанії-технологічні гігантки збирають та використовують наші особисті дані. Люди хочуть покінчити з технологічними компаніями, які просто нехтують нашим правом на приватність».

Респондент(к)и, які стурбовані збором своїх персональних даних, найбільше стурбовані порушенням їхнього права на приватне життя (62%), більшість (59%) також стурбовані втратою контролю над своїми даними.

Результати опитування цілком зрозуміли та закономірні – більшість людей стурбовані масштабами влади, яку мають компанії-технологічні гігантки над їхнім життям

Таня О’Карролл

Більше половини (51%) тих, хто сказали, що їх непокоїть ситуація з використанням особистих даних, переживають, що дані про їхню онлайн-діяльність можуть розкрити багато фактів про них; хоча майже третина (32%) побоюються, що їхні дані можуть бути використані державними органами для слідкування за ними.

Центральну бізнес-модель, що сьогодні лежить в основі інтернету – використання даних для створення детальних профілів людей із метою продажу цільової реклами – вважають головною проблемою майже вісім із десяти людей (77%).

На запитання, чому вони так вважають, шість із десяти (59%) відповіли, що це вторгнення у приватне життя. Більше половини (53%) стурбовані тим, що пддадуться впливу політичної реклами без їхнього ж відома. Майже половина (48%) також вважають, що рекламодавці націлені на людей, коли вони є найбільш вразливими.

У США, де президентські перегони наступного року вже  почалися, троє з чотирьох (75%) американців/-ок заявили, що проблема полягає в тому, що технологічні компанії створюють і продають доступ до детальних особистих профілів. Шість із десяти (61%) людей, які заявили, що це проблема, були занепокоєні тим, що вони можуть бути піддані впливу політичної реклами.

«Скандали, такі як незаконне збирання особистих даних мільйонів людей Cambridge Analytica, серйозно підірвало довіру громадськості до технологічних компаній», – сказала Таня О’Карролл.

«Урядам необхідно вжити заходів для обмеження впливу таргетованої політичної реклами в інтернеті. Наше опитування показує, що люди просто не довіряють компаніям-технологічним гіганткам у питанні щодо визначення умов політичної дискусії».

Майже половина опитаних (49%) з обережністю ставляться до того, як вони діляться своєю особистою інформацією в Інтернеті. Більше третини (37%) уникають певних пошукових термінів або веб-сторінок, оскільки вони стурбовані відстеженням, тоді як той самий відсоток людей (37%) вирішили не використовувати деякі онлайн-платформи через проблеми з конфіденційностю даних. Це свідчить про те, що корпоративний нагляд в інтернеті створює перепони для доступу до цифрового світу. Майже третина (32%) опитаних використовують інструменти для обмеження відстежування в Інтернеті.

Результати опитування підтверджують дослідження Amnesty, що основна бізнес-модель Facebook та Google становить системну загрозу для прав людини. Минулого місяця Amnesty International оприлюднила поглиблений звіт, у якому показала, як бізнес-модель двох компаній-технологічних гіганток на основі спостереження несумісна з правом на приватне життя. Це включає свободу від втручання в наше приватне життя, право контролювати інформацію про себе і право на простір, у якому ми можемо вільно себе виражати. Звіт також засвідчив, як бізнес-модель створює загрозу для ряду інших прав, включно зі свободою вираження та зборів, свободою думки та правом на рівність і недискримінацію.

Amnesty International закликає уряди ретельно перевіряти бізнес-модель, в основі якої лежить збір даних, а також захистити права та свободи людей від  масових порушень. Першим кроком має стати імплементація законів, які гарантуватимуть, що згода користувачів/-ок на збір, обробку та обмін їхніми особистими даними для маркетингу та реклами не буде вважатися однією з умов для користування послугами різноманітних компаній.