19 листопада 2019
Влада Болівії повинна негайно скасувати Указ 4078 від 14 листопада 2019 року та забезпечити діяльність сил безпеки відповідно до міжнародних правил і стандартів щодо застосування сили, а також захистити прав людини всіх протестувальників/-ць незалежно від політичних переконань, – заявила сьогодні Amnesty International.
«Глибока криза у сфері прав людини, яку пережила Болівія після виборів 20 жовтня, посилюється втручанням та діями силовиків. Будь-яке повідомлення, яке дає карт-бланш на безкарність, є надзвичайно серйозним. Катастрофічні історичні прецеденти втручання Збройних Сил у регіоні вимагають якомога рішучих заходів щодо захисту прав людини», – зазначила директорка Amnesty International у Північній і Південній Америці.
Указ 4078, який поки що не опублікований в «Офіційному віснику» країни, передбачає участь Збройних Сил у «захисті суспільства та підтриманні громадського порядку, на підтримку Національної поліції» та звільняє від кримінальної відповідальності військовослужбовців, які беруть участь в операціях по відновленню внутрішнього порядку та громадської безпеки, «коли, виконуючи свої конституційні обов’язки, вони діють у межах законної оборони або за необхідностю, дотримуючись принципів законності, абсолютної необхідності та пропорційності».
Amnesty International висловлює свою стурбованість цим указом, який може лишити безкарними ймовірні порушення прав людини та визнані міжнародним правом злочини, скоєні членами Збройних Сил. У цьому ж указі зазначено, що ситуація «має тенденцію погіршення та руху в напрямку громадянської війни». Це відкриває шлях до безкарності при насильницьких діях.
Організація нагадує, що силовики не лише зобов’язані відповідати за свої дії та бездіяльність особисто, але старші офіцери також можуть нести кримінальну відповідальність, якщо вони видають протизаконні накази, керують, інструктують чи контролюють їх будь-яким іншим способом або відповідальні за планування та підготовку операцій, які призводять до порушень прав людини та злочинів, визнаних міжнародним правом.
Нинішня соціальна й політична криза, а також криза у сфері прав людини в Болівії має ризик погіршитися, якщо влада продовжить агресивно реагувати на критику, протести та увагу ЗМІ.
«Надзвичайно напружена соціальна ситуація не може виправдовувати дії сил безпеки, що суперечать міжнародним стандартам прав людини, чи заохочувати хвилю ненависті та расової дискримінації, яка захопила країну останніми днями. Жаніна Аньєс, яка проголосила себе тимчасовою президенткою, має обов’язок негайно припинити порушення прав людини або бути готовою до відповідальності за національними та міжнародними механізмами», – наголосила Еріка Гевара-Росас.
У цьому контексті влада повинна гарантувати доступ до публічної, достовірної та актуальної інформації про людей, які були вбиті, поранені чи позбавлені волі під час кризи, яка розпочалася 20 жовтня цього року. За даними Міжамериканської комісії з прав людини, із цього дня загинули 23 людини, іще 715 отримали поранення.
Amnesty International закликає владу провести оперативні, ретельні та неупереджені розслідування цих смертей, а також звинувачень у порушеннях прав людини силами безпеки та насильницьких діях проти осіб. Також важливо забезпечити, щоб журналіст(к)и та правозахисники/-ці могли виконувати свою важливу та законну роботу без цензури, стигматизації та нападів.
Організація стурбована нападами та утисками, які засудили журналіст(к)и та правозахисники/-ці, а також звинуваченнями журналістів/-ок у «розпалюванні заворушень» із вуст міністра комунікацій. Ми нагадуємо уряду, що лише судова влада має право визначати кримінальну відповідальність.
Зрештою, Amnesty International зазначає, що нинішня ситуація безпосередньо впливає на засоби існування населення. Організація отримала достовірну інформацію, яка свідчить про те, що місто Ла-Пас оточене без доступу до бензину чи газу, що призводить до дефіциту продовольства та посилення кризи.