Білорусь – остання з країн Європи і колишнього СРСР, де продовжують страчувати людей. Вища міра покарання в Білорусі оточена завісою секретності. Страту виконують пострілом в потилицю, і деколи на виконання вироку потрібно більше однієї кулі. Тіло не передають родичам, яким часто повідомляють постфактум, при цьому місце поховання зберігають у таємниці, що завдає сім'ї ще більше горя.

Проблема застосування смертної кари в Білорусії суттєво погіршується багатьма недоліками системи кримінального судочинства, в рамках якої смертні вироки виносять та виконують всупереч міжнародним нормам та стандартам щодо даного виду покарань.

Існують переконливі докази того, що в країні застосовують тортури та інші форми жорстокого поводження з метою отримання «зізнань»; що засуджених можуть позбавити повноцінної можливості оскаржити вирок; що засуджені та їхні родичі ще гостріше сприймають жорстокість, нелюдськість та принизливість смертної кари через секретність, що її оточує. 

А ні засудженим, а ні родичам не повідомляють заздалегідь дату виконання вироку, тому в’язні-смертники живуть у постійному страху: кожного разу, коли відкриваються двері камери, їх можуть забрати на страту.

Страта часто виступає не лише як покарання за злочини, а й як погроза для придушення політичної активності.

Amnesty International та інші правозахисні організації закликають Президента та Парламент Республіки Білорусь негайно ввести мораторій на винесення та виконання смертних вироків, що стане першим кроком на шляху до повного скасування смертної кари в країні.

Повний текст доповіді Amnesty International російською мовою