Смертна кара — крайня форма заперечення прав людини. Це умисне та холоднокровне позбавлення людини життя з боку держави. Це жорстоке, нелюдське та принижуюче гідність покарання, яке виконується в ім’я справедливості. Воно порушує право на життя, проголошене Загальною декларацією прав людини. Це надзвичайно жорстокий, нелюдський та принижуючий гідність вид покарання, не залежно від форми, якої вона набуває – чи то страта на електричному стільці, повішання, страта в газовій камері, забивання камінням, розстріл чи смертельна ін’єкція.
Amnesty International виступає проти застосування смертної кари в усіх випадках, незалежно від характеру злочину, особи злочинця та способу, яким держава позбавляє засудженого життя.
Amnesty International входить до Всесвітньої коаліції проти смертної кари, що об’єднує національні та міжнародні правозахисні організації, юридичні асоціації, профспілки, а також регіональні та місцеві органи влади.
Тортурам та жорстокому поводженню не може бути жодних виправдань. Як і катування, страта є крайньою формою фізичного та морального насильства над людиною. Фізичний біль, який завдають людині під час страти, неможливо виміряти, як і психологічне страждання, причиною якого є усвідомлення невідворотної смерті від руки держави.
Смертна кара є дискримінаційною за своєю суттю та зазвичай непропорційно частіше вживається проти бідних, представників меншин та расових, етнічних та релігійних спільнот. Смертні вироки виносяться та виконуються довільно. У деяких країнах смертна кара використовується як засіб придушення політичної опозиції.
В інших країнах недосконалість судових процесів погіршується дискримінацією, перевищенням слідчими службових повноважень та незадовільною допомогою адвокатів.
Оскільки створена людьми система правосуддя не гарантує відсутність помилок, неможливо повністю виключити ризик засудження до старти невинних.
Смертна кара:
-
Виключає можливість реабілітації та примирення;
-
Провокує вирішення складних суспільних проблем примітивними способами, замість того, щоб сприяти розумінню їх причин та пошуку конструктивних підходів;
-
Продовжує страждання родичів вбитого та спричиняє такі ж страждання близьким засудженого;
-
Потребує ресурсів та енергії, які варто було б направити на боротьбу зі злочинами та допомогу тим, хто постраждав;
-
Є ознакою культури насильства, а не способом уникнути його. Вона є образою для гідності людини;
-
Повинна бути скасована – негайно.
Право на життя та право не бути підданому жорстокому, нелюдському та такому, що принижує гідність, покаранню закріплені в Загальній декларації прав людини, в інших міжнародних правозахисних інструментах та конституціях багатьох країн.
Amnesty International вважає, що смертна кара за будь-яких обставин порушує ці права.
Прийняття на 62-й сесії Генеральної Асамблеї Організації Об’єднаних Націй резолюції 62/149, що закликає до мораторію на виконання смертних вироків, продемонструвало, що більшість держав – членів ООН з усіх регіонів світу виступає за введення мораторію на виконання смертних вироків.
Проте і надалі дуже багато урядів продовжують вважати, що їм вдасться вирішити гострі соціальні та політичні проблеми, стративши декількох та навіть сотні в’язнів. Багато людей у різних частинах планети досі не усвідомлюють, що смертна кара не робить суспільство більш захищеним, а лише робить його більш жорстоким. Ідея скасування смертної кари набуває підтримки, проте недостатньо швидко.
Смертна кара, що застосовується в ім’я всього населення країни, стосується усіх. Кожен повинен знати, що таке смертна кара, як вона застосовується, як впливає на його життя та яким чином порушує основні права.
